Когнітивні спотворення є помилками нашого мислення, сприйняття та поведінки, яких ми систематично припускаємось. Це добре видно з регулярних відхилень поведінки від норм раціональності. Причиною помилок мислення є наш унікальний життєвий досвід, переконання, упередження, поточний емоційний стан, вибіркова увага під час збирання та аналізу інформації та й просто особливість роботи нашого мозку.
Інакше кажучи, когнітивні спотворення у психології – це схильність людини бачити зв’язок між не пов'язаними між собою подіями та робити висновки на підставі наявності цього взаємозв’язку. Чи є схильність до когнітивних спотворень захворюванням, яке потребує лікування? Ні. Це закономірне явище, притаманне кожному з нас.
Що таке когнітивні викривлення легше пояснити на прикладах. У кожній галузі науки та людської діяльності обов’язково присутні певні види когнітивних спотворень під час прийняття рішень та оцінки інформації. У кожному випадку спотворення у того, хто дає оцінку, робить висновок або приймає рішення, виникає ілюзія логічності та раціональності свого ставлення та умовиводу, хоча воно базується на випадково відібраній інформації. КПТ дозволяє виявити такі когнітивні спотворення, які не є раціональними, а ґрунтуються на негативних установках та деструктивних переконаннях, включених до когнітивних схем, саме за автоматичними думками, які виникають у процесі мислення.
Поняття когнітивних спотворень
Усі люди створюють власну суб’єктивну реальність, виходячи з їхнього сприйняття. Сприйняття залежить від того, як мислення проаналізує та пов’яже між собою отриману інформацію. І ця суб’єктивна реальність загалом визначає поведінку людини. І поведінка часто може бути ірраціональною через те, що сприйняття речей людиною не є точним, наявні дані можуть бути нелогічно проаналізованими і результатом стане винесення помилкового чи неточного судження. Це і є когнітивне викривлення – спотворення раціональності мисленнєвого процесу.
Чому виникають когнітивні спотворення?
Причиною спотворень стає великий та безперервний обсяг інформації, яку людина щодня сприймає. Частина даних є достовірною і дає повне уявлення про предмет або явище. Але стається й так, що інформація подається поверхово, однобічно і навіть навмисне недостовірно. Людські можливості з обробки інформації обмежені, тому часто виникає упереджена реакція або формується звичний висновок, який буде ірраціональним саме через наявність когнітивних спотворень.
Класифікація когнітивних спотворень
Досі складно чітко описати поняття когнітивних спотворень. Через це складно провести класифікацію цих викривлень або звести їх до певної системи. Надлишок і одночасно нестача інформації про це явище перешкоджає тому, щоб створити систему та підпорядкувати певним критеріям кожен випадок когнітивних спотворень.
Когнітивні спотворення виникають у процесі:
- міркувань та висновків,
- прийняття рішень,
- винесення певного судження.
Розглядаючи спотворення з ракурсу цих трьох категорій, можна виділити викривлення на кожному з етапів, підпорядковуючи їх відповідній групі.
Приклад когнітивного спотворення: перед прийняттям рішення спершу розглядаються всі варіанти та оцінюється суб’єктивна вигода від кожної альтернативи. Водночас на рішення вплине обмеженість запропонованих варіантів, тобто необхідність зробити умовний вибір за відсутності вибору. Оцінка привабливості варіантів залежатиме від індивідуальних переваг, досвіду, знань та емоційного стану самого суб’єкта.
Когнітивне спотворення видно з прикладу т.зв. помилки гравця. Коли суб’єкт оцінює ймовірність певного результату, виходячи з випадкових і не пов’язаних між собою подій, угледівши в цьому закономірність і можливість прогнозування певного результату. Тобто, якщо ви в грі на удачу програєте 10 разів, то ви оцінюватимете ймовірність виграти наступну гру вище, хоча закономірності тут немає. Імовірність виграшу і програшу залишається в тій само залежності від кількості альтернативних результатів, а не від статистики результатів конкретного гравця.
Список когнітивних спотворень доповнює популярне спотворення оцінки привабливості. Як приклад традиційно беруть ‘Ikea’ з її обов’язковим самостійним збиранням меблів. З двох однакових за ціною та функціоналом товарів привабливішим буде той, у який вкладено більше часу та зусиль покупця. Тобто товар отримує додаткову цінність, якщо його самостійно зібрати, встановити та налаштувати.
Процеси прийняття рішень варіюються залежно від предметної галузі. Для побутових рішень, судочинства, розподілу благ, реклами та медицини типи когнітивних спотворень відрізнятимуться.
Підходи до вивчення когнітивних спотворень
За основу в пізнанні явища когнітивних спотворень можна взяти книгу Деніела Канемана “Мислення швидке й повільне”. Канеман небезпідставно вважав, що люди вельми підвладні когнітивним спотворенням і здебільшого ірраціональні, незважаючи на те, що прихильники класичної економічної теорії вважали їх раціональними агентами. Сучасна думка дійшла компромісу: всі люди мають різний ступінь раціональності залежно від їхньої схильності до когнітивних спотворень.
КПТ дозволяє виявити систематичні помилки мислення та звернути на них увагу людини. Сам факт поінформованості про когнітивні спотворення знижує ймовірність негативних наслідків ірраціонального мислення.
Альтернативний підхід до вивчення когнітивних спотворень виділяє дві системи мислення, одна з яких спрацьовує автоматично, імпульсивна і підвладна впливу емоцій, а інша включає логічне мислення і розглядає більше реальних альтернатив. Найчастіше когнітивні спотворення виникають у першому випадку. Логічні роздуми саме й дозволяють відфільтрувати більшість із них. Водночас, навіть за побудові логічних ланцюжків, у процесі мислення та пізнання можуть виникати нові когнітивні спотворення.
Когнітивні спотворення в рекламі
Викривлене сприйняття інформації, яка надається в рекламі, не завжди є когнітивним спотворенням, але завжди враховує певні закономірності роботи людської уваги.
Пам’ять та увага безпосередньо не пов’язані з раціональністю. Однак мерчендайзери намагаються розташовувати товар на прилавках таким чином, щоб схилити покупця до вигідного магазину вибору. Наприклад, за статистикою частіше купуються товари, які розташовані праворуч від покупця
“Penny wise and pound foolish” (мудрість на пенні, дурість на фунт) – це дослідження 2005 року, яке показало, що покупці оцінюють цінники зліва направо, тобто першою оцінюється “ліва” цифра. Таким чином, 19,99 сприймається скоріш як 10, а не як 20. Спотворене сприйняття вигоди від “знижки” на ціннику з числом 199,99 змушує прийняти рішення про купівлю “вигідного” акційного товару, не враховуючи варіант, що від покупки можна взагалі відмовитися. Викривлене відчуття вигоди підсилюється, якщо поряд з тією ж ціною закреслено “стару” більшу ціну.
Усі маркетингові прийоми ґрунтуються на законах поведінкової економіки, яка враховує вплив когнітивних, психологічних, соціальних та емоційних факторів на ухвалення рішень.
Когнітивні спотворення у судочинстві
Суд має бути справедливим. Інакше кажучи, ухвалення рішення про покарання має враховувати лише факт скоєння правопорушення. На вирок не мають впливати формулювання ситуації та такі деталі як стать та вік людини, її мотиви. Проте суд присяжних і сам суддя можуть змінити вердикт, якщо отримають додаткову інформацію про особу обвинуваченого або про події, які передували правопорушенню, а також суб’єктивно сприймуть зміну формулювання ситуації представниками захисту або звинувачення. Тут не йдеться про зміну вироку завдяки хабарництву чи хибним свідченням.
Когнітивні спотворення в будь-якому разі викликані тим, як ми розмірковуємо у конкретний момент. Одна людина може приймати різні рішення залежно від поточного емоційного стану або через профдеформацію. Начальник з більшою ймовірністю схвалить прохання співробітника про збільшення зарплатні, якщо перебуватиме під впливом емоцій від успішної угоди, а не відчуватиме втому наприкінці робочого дня о п’ятниця. Знаючи, як працює мислення, ви можете значно покращити своє життя, відстеживши та знизивши вплив на прийняття рішень власних когнітивних спотворень.
