Коли треба розповідати дітям про стать, гендер, статеве дозрівання і інтимні стосунки? Славнозвісне дитяче питання “Звідки беруться діти?” на тлі цього стається не таким складним. Звичайно, вік посвяти дитини в таємниці будови тіла і особливості розвитку людини кожної статі батьки обирають самі. Хтось раніше, хтось вже в підлітковому віці, а дехто взагалі сподівається на те, що дитина самотужки знайде джерела з вичерпною інформацією за цікавою темою.
Україна
На сьогодні в Україні в переліку обов’язкових шкільних дисциплін досі немає предмету сексуального виховання. Мінімум базової інформації діти отримують на уроках основ здоров’я, біології і цивільної освіти.
Більшість українських батьків вважають доречним надавати дітям сексосвіту не раніше 5-7 класу, а ось вчителі навпаки, схиляються до статевого виховання згідно віку вже з початкових класів, якщо грунтуватись на даних опитування аналітичного центру Cedos.
Вчителі зауважують, що тема сексуальної освіти і статевого виховання не висвітлювалась ані в вишах (55%), ані на курсах з підвищення кваліфікації (52%). Лише чверть вчителів мають базову інформацію з теми сексуальності.
Молоді вчителі не отримують інформацію про особливості викладання предмету сексуальної освіти з урахуванням культурних і релігійних особливостей авдиторії.
Як батьки в Україні готуються до розмов "про це" з дітьми:
- користуються власним досвідом і знаннями – 38%,
- беруть за основу тематичні статті в інтернеті – 28%,
- читають різну спеціальну літературу – 21%,
- задовольняються даними з одного джерела в мережі – 21%,
- схиляються до авторитету блогів психологів і секс-педагогів – 12%,
- штудирують спецлітературу для дорослих щодо статевого виховання дітей – 9%,
- звертаються до порад власних батьків – 8%,
- слухають поради друзів – 5%,
- проходять тематичні онлайн-курси і тренінги – 4%,
- делегують право проведення розмов на тему сексу іншому члену родини – 5%.
Тема сексуальної освіти не менш важлива за інші шкільні дисципліни, вважають 73% опитаних вчителів і 65% батьків. Дуже важливою її вважають 11% вчителів і 12% батьків, а другорядною тему статевого виховання назвали 14% і 10% відповідно.
Німеччина
Особливістю німецької системи сексуальної освіти дітей є те, що до неї активно залучають і батьків. Батьки знають, що саме викладається дітям, але ніяк не впливають на зміст цієї програми.
Сексуальну освіту було запроваджено в перелік шкільних дисциплін ще наприкінці сорокових років. Але й досі існують поціновувачі т.з. традиційних родинних цінностей, за думкою яких неприпустимо викладати дітям про ЛГБТ-спільноти. У 2016 році такі ультраконсервативні батьки навіть вчинили протести в Гесені і Баден-Вюртемберзі.
Нідерланди
Найбільш ефективною вважається “голандська модель” статевого виховання. Тут немає обов’язкової державної програми зі статевого виховання, але водночас сексуальна освіта надається безпосередньо на уроках біології. В більшості початкових шкіл Нідерландів навіть знайомлять дітей із темою сексуальності і контрацепції.
Деякі нідерланські вчителі починають сексуальну освіту з відвертої розмови з 12-15-річними підлітками і ставлять запитання на кшталт: “Як ви відреагуєте, якщо ваш сексуальний партнер відмовиться від презервативу? Як ваші друзі ставляться до користування презервативами? Напишіть свою думку, і ми надамо відповідь. Запитайте нас, чи мали ви рацію”.
Велика Британія
Країна зробила вагомий внесок в популяризацію сексуальної освіти у 2019 році, коли на екранах у всьому світі транслювався серіал “Sex education” на платформі Netflix.
За випадковим збігом, в саме в той час вперше за 20 років було вирішено переглянути підхід до сексуальної освіти в школах Сполученого Королівства. Тепер англійців змалечку знайомлять з темою цифрової безпеки, засобами для запобігання наслідків секстінгу з незнайомцями (листування з інтимними фото) і небезпекою знайомств в мережі. Оновлена програма набула пункту про ЛГБТ-спільноти і толерантність.
Швеція
Більшість інформації з сексуальної освіти і статевого життя шведи отримують саме в школі. Це доводять опитування шведів віком 16-25 років, проведені наприкінці минулого десятиліття.
Сексуальну освіту в шведських школах було запроваджено ще в 1930-х роках, а з початком 1950-х років ці предмети стали обов’язковими. Зараз в Швеції за норму вважається те, що перші розмови з дітьми про статеве виховання і сексуальність батьки проводять у віці 3-5 років.
США
Майже кожен учень 5-10 класу в Америці отримує інформацію щодо сексуальної освіти щонайменше один раз. Багато шкіл підіймають цю тему ще в 3-4 класі. Найкраща сексуальна освіта в США надається в Нью-Гемпширі.
Варто зауважити, що в американських школах є два типи викладання предмету сексуальної освіти: повна сексуальна освіта і сексуальна освіта, обмежена утриманням. В чому різниця?
Повна сексуальна освіта передбачає утримання від сексуальних стосунків як позитивний вибір, але водночас надає інформацію про контрацепцію, запобігання хворобам, що передаються статевим шляхом, при сексуальній активності.
Сексуальна освіта, обмежена утриманням, навіює підліткам думку, що вони мусять утримуватись від сексуальних стосунків до шлюбу, і не надає інформації про контрацепцію і поточні небезпеки.
Сьогодні більшість опитаних американців підтримують форму повної сексуальної освіти для дітей. Лише 7% протистоять статевому вихованню взагалі, а 15% підтримує сексуальну освіту за умов обмеження її утриманням.
Закони кожного штату передбачають свої межі в викладанні предмету сексуальної освіти в школах. Так, в Міссісіпі дозволяється надання інформації щодо контрацепції, але без демонстрації способу її використання. Креативні вчителі, як от Сенфорд Джонсон, обійшов заборону, продемонструвавши правила користування презервативом на прикладі ноги і шкарпетки.
Китай
Лідуюча у багатьох галузях країна досі залишається на середньовічному рівні сексуальної освіти. У КНР заборонена порнографія, порушники, які створюють і розповсюджують контент для дорослих, караються ув’язненням до довічного терміну. Споживач пікантного контенту може побачити тільки легку еротику, яка проходить певну цензуру.
Компартія КНР протягом 30 років обмежувала народжуваність, втручаючись в особисте життя своїх громадян. Ставалося, що пильні охоронці порядку вривалися в будинок подружжя, щоб запобігти заплідненню.
На щастя, останніми роками спеціалісти державних і приватних організацій проводять певну освітню роботу серед китайських дітей. Але більшість інформації діти отримують завдяки спеціальним блогам і тематичним сайтам.
Не всі батьки в Китаї згодні з запровадженням сексуальної освіти, вважаючи, що це маячня. Батьківські комітети в школах можуть навіть відмовитись за дитину від уроків сексуального виховання. Страх таких батьків-невігласів базується на побоюванні, що, отримавши інформацію про секс, діти раніше почнуть статеве життя і стануть сексуально розбещеними. Незважаючи на це, в Китаї більшість людей має сексуальні стосунки до укладання шлюбу.
Висновки
Користь і шкода сексуальної освіти для дітей часто оцінюються суб’єктивно на базі власного досвіду. Завдяки статистичним даним, можна впевнено стверджувати, що повна сексуальна освіта і раннє статеве виховання дітей, як-от в Нідерландах, має позитивний ефект для здорового життя людини.
Школи США, які дотримуються сексуальної освіти з утриманням, без надання повної інформації про інтимні стосунки і контрацепцію, не запобігають статевим контактам серед підлітків. Але маючи знання щодо засобів контрацепції, підліток може хоча б запобігти ранній вагітності і ЗПСШ.
Проведіть власний експеримент
Запитайте своїх знайомих і друзів, в якому віці і як вони отримали сексуальну освіту, чи отримали вони її взагалі, яким проблемам можна було б запобігти вчасним наданням потрібної інформації про сексуальні стосунки, який вплив ці фактори мали на подальше життя загалом.
Можливо, таким результатам, якщо відповіді опитуваних дійсно щирі, ви довірятимете більше. І складете власну думку щодо доцільності впровадження грамотної повноцінної сексуальної освіти для дітей в Україні.
