Тип прихильності - це певний патерн поведінки у відносинах, який формується і розвивається ще в дитинстві через наші стосунки з батьками.
У цій статті ми розберемо, як формується прихильність, що таке теорія прихильності та детально розберемо її типи.
Що таке теорія прихильності?
Теорія прихильності - це психологічна теорія, розроблена Джоном Боулбі та розвинена Мері Ейнсворт, яка вивчає взаємозв'язок між ранніми стосунками дітей із батьками та їх психологічним розвитком.
Вона передбачає, що якість цих ранніх відносин істотно впливає на емоційне і соціальне функціонування людини протягом усього життя.
Які існують типи прихильності?
Існує 3 типи прихильності: надійний, уникаючий і тривожний (амбівалентний).
Надійний тип прихильності формується, коли ми зростаємо в безпеці, з розумінням, що ми гідні любові та хорошого ставлення, що найважливіші люди нас приймають та підтримують. Такий тип близькості - основа всього нашого наступного щасливого життя, завдяки цьому ми залишаємося спокійними та морально стабільними у будь-якій ситуації. Нас не лякає близькість та потреба в інших, не з'їдає тривожність, що нас зрадять чи покинуть.
Однак у деяких з нас батьки були непередбачуваними, могли нехтувати нашими почуттями та потребами і могли бути навіть жорстокими. У таких випадках у дитини формується нездорова прихильність - тривожна (амбівалентна) або уникаюча.
При тривожному типі прихильності ми боїмося бути покинутими, тому постійно потребуємо підтвердження того, що нас люблять і не покинуть. Ви можете помітити це за фразами: Ти зі мною? А ти мене не кинеш? Доведи. Мені точно потрібно знати, що все буде добре.
При уникаючому типі ми, навпаки, намагаємося ховати і задавлювати свої емоції, щоб не прив'язуватися і не відкриватися іншим. Люди з таким типом прихильності заперечують, що потребують інших, хочуть бути, на їхню думку, незалежними. Люди для них – небезпека, джерело дискомфорту та тривожності. Ви можете помітити це за фразами: “Мені і самому добре, мені ніхто не потрібен. Навіть якщо у мене не буде друзів я якось сама впораюся.”
Звичайно, типи прихильності - це своєрідний спектр, в якому у вас навряд чи буде якийсь один чіткий тип. У вас може бути поєднання типів і виявлятися воно буде у стосунках із різними людьми. Наприклад, вам буде простіше побудувати здорові стосунки з партнером, але ви боїтеся втратити друзів чи навпаки.
Як поводяться люди з різними типами прихильності?
Люди з надійним типом прихильності, як правило, вважають себе гідними любові і до інших ставляться так само. Вони довіряють і не бояться відкриватися людям, при цьому вибудовуючи здорові кордони у стосунках. Вони вірять у свої стосунки та готові вчитися їх вибудовувати.
Люди з тривожним типом прихильності схильні ідеалізувати інших і дуже сумніваються у своїй цінності, що їх можуть по-справжньому любити. Такі люди постійно вимагають схвалення та підтвердження, що їх люблять і не покинуть.
Люди з уникаючим типом прихильності вірять у те, що вони гідні любові або добре собі вселяють цю думку, але інші люди - це джерело небезпеки, їм не можна довіряти, вони можуть зрадити і кинути в будь-який момент.
Чи можна змінити тип прихильності?
Якщо ви помітили у себе ознаки хворобливих типів прихильності і зрозуміли, що це вас мучить і не дає вибудовувати здорові стосунки з собою та оточуючими, то ось кілька порад, що можна почати робити вже сьогодні:
- Звернутися за підтримкою до фахівця. Досвідчений психолог допоможе вам розібратися у своїх травмах та порекомендує методики, які ви зможете використовувати для вибудовування здоровіших стосунків з оточуючими.
- Якщо ви поки що сумніваєтеся у виборі фахівця, можете почати розбиратися в собі самостійно за допомогою літератури або психологічних курсів. Це допоможе вам стати на шлях самопізнання та рухатися в комфортному темпі.
- Рефлексія є одним із найдієвіших способів роботи над собою. Це аналіз своїх почуттів, емоцій, дій, бажань та мотивацій. Рефлексія допомагає глибше розібратися у собі та у поведінці оточуючих, вибудовувати особисті кордони та працювати над здоровою самооцінкою. Навчитися рефлексувати також можна самостійно або ефективніше та швидше за допомогою спеціаліста.
- Контролювання своїх емоцій є дуже корисною навичкою. Вміння керувати своїми емоціями допомагає стабілізувати емоційний стан, покращує стосунки з оточуючими, знижує стрес та тривожність. Але не плутайте контроль емоцій з їх придушенням – емоції потрібно виявляти, але безпечним для себе та навколишнім способом.
