Відповідно до теорії транзактного аналізу в кожної людини є три стани особистості, які визначають її поведінку в різних ситуаціях. Цей метод розглядає поведінку людини як наслідок взаємодії її станів: внутрішніх – дитини, батька та дорослого.
Історія транзактного аналізу
Історія транзактного аналізу починається з Еріка Берна, американського психіатра та психоаналітика. У своїй роботі він зіткнувся з тим, що традиційні методи психоаналізу, такі як вільні асоціації та інтерпретація снів, виведені ще батьком психоаналізу Зигмундом Фрейдом, могли бути неефективними. Через це він почав розробляти новий підхід, який був би більш зрозумілим та міг легше застосовуватися у повсякденному житті.
Структура психіки згідно з підходом транзактного аналізу
Поговоримо докладніше про структуру психіки. Метод транзактного аналізу працює з трьома его-станами (станами "Я") - Батьком, Дорослим та Дитиною.
Батько
Батько – це стан, у якому сприймаємо світ через призму установок і правил, успадкованих від батьків чи інших авторитетних людей.
Батько може бути розділений на дві частини: "дбайливий Батько" та "контролюючий Батько".
У стані "контролюючого Батька" ми можемо критикувати інших за їх вибір, даємо непрохані поради, оцінюємо дії оточуючих, знецінюємо досягнення та почуття інших, намагаємось виховувати.
У стані "дбайливого Батька" ми підтримуємо інших у їхніх починаннях, допомагаємо, даємо цінні поради з досвіду, здатні співчувати та співпереживати.
Дорослий
Дорослий – це стан, у якому ми приймаємо рішення на основі логіки, раціональності та фактів. Тут ми оцінюємо ситуацію, аналізуємо інформацію та беремо відповідальність за свої дії.
У стані "дорослого" ми можемо планувати майбутнє та встановлювати здорові кордони у відносинах з іншими. Ми спокійні, впевнені у собі, самостійні.
Дитина
Дитина – це стан, у якому ми переживаємо емоції та реагуємо на світ так, як це робили в дитинстві.
Дитина може бути підрозділена на "адаптивну дитину" та "вільну дитину".
У стані "вільної дитини" ми відчуваємо радість, ентузіазм, не боїмося мріяти та веселитися. Ми відкриті новому і не боїмося невідомості, прямо ділимося своїми думками, проявляємо свою творчу енергію та займаємося тим, чим хочемо.
У стані "адаптивної дитини" можливі поділи на бунт та пасивність. Дитина, що бунтує, йде в протест, постійно злиться і ображається, пасивна - не має своєї думки або боїться про неї заявляти, боїться проявляти ініціативу, не впевнена в собі.
Ці его стани визначають те, як ми спілкуємося і проявляємо себе з людьми. З одними ми розмовляємо суворо, з іншими можемо дозволити собі бути грайливими і несерйозними. Найімовірніше, у першому варіанті спілкування походить із позиції “контролюючого Батька”, тоді як у другому — “вільної Дитини”.
Щоб зрозуміти, як ви поводитеся в різних ситуаціях і яку роль приймаєте, пропонуємо пройти курс з транзактного аналізу, який допоможе вам у вибудовуванні здорових взаємин з іншими людьми, дозволить зрозуміти, чому люди так чи інакше реагують на дії інших.
Навіщо це потрібно?
Транзактний аналіз застосовується не тільки у психотерапії, а й для поліпшення процесів навчання дітей і дорослих, для розвитку лідерських якостей, підвищення продуктивності, допомагає людям краще усвідомлювати, свої відносини та особливості взаємодії з оточуючими. Сьогодні транзактний аналіз залишається важливим та популярним методом роботи з психологічними проблемами, і якщо вам стало цікаво спробувати розібратися в собі та патернах поведінки оточуючих, рекомендуємо звернути увагу на психологічні курси у цій тематиці.
