Самооцінка та самоцінність — це важливі складові кожної людини, які впливають на ставлення до себе та до оточуючих. Багато хто вважає, що це синоніми, але, незважаючи на те, що ці поняття дуже схожі, вони мають сильні відмінності.
Що таке самооцінка?
Самооцінка - це здатність оцінювати свої якості, досягнення та поведінку. Завдяки самооцінці ми розуміємо, що у нас виходить добре, а що не виходить і над чим треба працювати. Але вона може спотворюватися під впливом різних чинників, наприклад, батьківських установок, думки оточуючих чи стандартів суспільства, у якому ми живемо.
Самооцінка буває низькою, завищеною та адекватною.
Людина з низькою самооцінкою не впевнена в собі, боїться засудження та думки оточуючих, не хоче виявляти ініціативу через страх невдачі. Через таку самооцінку людина може уникати інших людей, що може призвести до проблем із соціалізацією, боятиметься вчитися новому та розвиватися.
Людина з завищеною самооцінкою переоцінює свої можливості та здібності, люди з такою самооцінкою часто ігнорують свої помилки та недоліки, і очікують, що до них якось по-особливому ставитимуться. Люди із завищеною самооцінкою часто вважають, що заслуговують більше, ніж інші, і показують свою зневагу до оточуючих та відсутність емпатії.
Людина з адекватною самооцінкою реалістично оцінює себе та оточуючих, може об'єктивно сприймати свої дії, успіхи та невдачі. Люди з адекватною самооцінкою здатні відчувати гордість за свої успіхи та приймати критику без образ.
Що таке самоцінність?
Самоцінність – це внутрішнє відчуття своєї цінності та важливості, незалежно від обставин чи оцінок оточуючих. Цей стан, у якому ми усвідомлюємо свою унікальність, впевнені у собі, самостійні.
На відміну від самооцінки, яка може бути піддана впливу зовнішніх факторів та оцінок оточуючих, самоцінність ґрунтується на внутрішньому переконанні та усвідомленні своєї цінності незалежно від думок інших. Це дозволяє вам почуватися впевнено та стійко навіть в умовах критики чи негативу.
Що таке внутрішня опора?
Існує два типи опори - зовнішня та внутрішня.
В ідеальній ситуації ці опори перебувають у балансі. Якщо людина покладається лише на зовнішні опори, це може говорити про слабкість її внутрішньої опори. У таких випадках люди часто не можуть зрозуміти самі себе, надто сильно прислухаються до думки оточуючих, або не впевнені у власних рішеннях.
До зовнішніх опор відносяться різні фактори, такі як підтримка від інших людей, віра, гроші, робота, а також належність до певної групи чи культури.
Внутрішня опора – це сильні внутрішні якості, які допомагають нам залишатися стійкими під час труднощів, зберігати емоційну рівновагу та досягати поставленої мети навіть у найскладніших ситуаціях. Можна сказати, що внутрішня опора – це скелет нашої психіки, який дає нам стабільність і спрямовує наш прогрес уперед.
Як формувати внутрішню опору?
- Ви повинні вивчити себе та порефлексувати. Які у вас сильні сторони, які у вас цінності та переконання. Важливо розуміти, що найцінніше, що у вас є – це ви, ви повинні покладатися лише на себе, а не на думку оточуючих. Якщо ви хочете зрозуміти, які у вас особисті межі та цінності, пропонуємо пройти курс про внутрішню опору, де ви навчитеся слухати та розуміти свої бажання.
- Важливо відстежувати свої емоції та те, що їх викликає. Завдяки досвідченому спеціалісту ви не тільки навчитеся працювати з емоціями, але й зрозумієте, що вас тригерить і викликає таку реакцію. Ви навчитеся справлятися з емоціями, які можуть заважати вирішенню завдань, такими як страх або сором.
- Важливо взяти відповідальність за своє життя на себе та не перекладати його на інших. Пам'ятайте, що будь-які рішення приймаєте тільки ви, навіть якщо спираєтеся на поради інших.
Висновок
Внутрішня опора відіграє важливу роль у психологічному благополуччі та адаптації до життєвих змін. Розвиток цього внутрішнього ресурсу допомагає краще справлятися з викликами, підвищує рівень стійкості до стресів і сприяє особистісному зростанню і розвитку.
